top of page

Декілька порад для практичного використання у роботі

з дітьми

АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

(мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей у суспільстві; відображення внутріш­нього дискомфорту, невміння адекватно реа­гувати на події, що відбуваються навколо неї)

Можливі причини

   Деякі соматичні захворювання чи захворю­вання головного мозку; виховання в родині; характер покарань, що застосовують батьки у відповідь на виявлення гніву (притлумлю­ють агресивність у своїх дітей).

Критерії поведінки:

1. Часто втрачає контроль над собою.

2. Часто сперечається, лається з доросли­ми.

3. Часто відмовляється виконувати прави­ла.

4. Часто навмисно дратує людей.

5. Часто звинувачує інших у своїх помил­ках.

6. Часто сердиться і відмовляється зроби­ти щось.

7. Часто заздрісна, мстива.

8. Чуттєва, дуже швидко реагує на оточен­ня (дітей і дорослих), що нерідко дратують її.

Рекомендації:

Працюючи з агресивною дитиною, по­трібно:

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної по­ведінки.

3. Бути послідовним у покараннях дити­ни, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати ди­тину.

5. Навчати прийнятних способів виражен­ня гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустраційної події.

7. Навчати розпізнавати власний емоцій­ний стан і стан оточення.

8. Розвивати здатність до емпатії.

9. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

10. Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях.

11. Учити брати відповідальність на себе.

 

ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА

(дефіцит активної уваги, рухове розгаль­мування, імпульсивність)

 Можливі причини

   Генетичні фактори, особливості побудови і функціонування головного мозку, пологові травми, інфекційні захворювання дитини в перші місяці життя тощо.

Критерії поведінки:

1. Непослідовна, дитині важко довго утримува­ти увагу.

2. Не слухає, коли до неї звертаються.

3. З великим ентузіазмом береться за зав­дання, але так і не закінчує його.

4. Зазнає труднощів у самоорганізації.

5. Часто губить речі.

6. Уникає нудних завдань і завдань, які потребують розумових зусиль.

7. Часто буває забудькуватою.

8. Починає відповідати, недослухавши за­питання.

9. Не здатна дочекатися своєї черги, часто втручається, перериває.

10. Не може контролювати і регулювати свої дії. Поведінка слабкокерована.

11. При виконанні завдань поводиться по-різному і показує дуже різні результати.

Рекомендації

   Постійні окрики, зауваження, погрози по­карання не поліпшують поведінку гіперактивної дитини.

Працюючи з гіперактивною дитиною, по­трібно:

1. Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.

2. Зменшити робоче навантаження дити­ни.

3. Поділяти роботу на короткі періоди, які часто повторюються.

4. Використовувати фізкультхвилинки.

5. Бути драматичним, експресивним педа­гогом.

6. Знизити вимоги до акуратності на по­чатку роботи, щоб сформувати почуття успі­ху.

7. Посадити дитину під час занять поруч з дорослим.

8. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику, погладжування).

9. Домовлятися з дитиною про певні дії за­здалегідь.

10. Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.

11. Використовувати гнучку систему за­охочень і покарань.

12. Заохочувати дитину одразу ж, не відкладаючи на майбутнє.

13. Давати дитині можливість вибору.

14. Залишатися спокійним. Немає холод­нокровності — немає переваги.

 

bottom of page