АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ
(мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей у суспільстві; відображення внутрішнього дискомфорту, невміння адекватно реагувати на події, що відбуваються навколо неї)
Можливі причини
Деякі соматичні захворювання чи захворювання головного мозку; виховання в родині; характер покарань, що застосовують батьки у відповідь на виявлення гніву (притлумлюють агресивність у своїх дітей).
Критерії поведінки:
1. Часто втрачає контроль над собою.
2. Часто сперечається, лається з дорослими.
3. Часто відмовляється виконувати правила.
4. Часто навмисно дратує людей.
5. Часто звинувачує інших у своїх помилках.
6. Часто сердиться і відмовляється зробити щось.
7. Часто заздрісна, мстива.
8. Чуттєва, дуже швидко реагує на оточення (дітей і дорослих), що нерідко дратують її.
Рекомендації:
Працюючи з агресивною дитиною, потрібно:
1. Бути уважним до потреб дитини.
2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.
3. Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.
4. Покарання не повинні принижувати дитину.
5. Навчати прийнятних способів вираження гніву.
6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустраційної події.
7. Навчати розпізнавати власний емоційний стан і стан оточення.
8. Розвивати здатність до емпатії.
9. Розширювати поведінковий репертуар дитини.
10. Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях.
11. Учити брати відповідальність на себе.
ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА
(дефіцит активної уваги, рухове розгальмування, імпульсивність)
Можливі причини
Генетичні фактори, особливості побудови і функціонування головного мозку, пологові травми, інфекційні захворювання дитини в перші місяці життя тощо.
Критерії поведінки:
1. Непослідовна, дитині важко довго утримувати увагу.
2. Не слухає, коли до неї звертаються.
3. З великим ентузіазмом береться за завдання, але так і не закінчує його.
4. Зазнає труднощів у самоорганізації.
5. Часто губить речі.
6. Уникає нудних завдань і завдань, які потребують розумових зусиль.
7. Часто буває забудькуватою.
8. Починає відповідати, недослухавши запитання.
9. Не здатна дочекатися своєї черги, часто втручається, перериває.
10. Не може контролювати і регулювати свої дії. Поведінка слабкокерована.
11. При виконанні завдань поводиться по-різному і показує дуже різні результати.
Рекомендації
Постійні окрики, зауваження, погрози покарання не поліпшують поведінку гіперактивної дитини.
Працюючи з гіперактивною дитиною, потрібно:
1. Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.
2. Зменшити робоче навантаження дитини.
3. Поділяти роботу на короткі періоди, які часто повторюються.
4. Використовувати фізкультхвилинки.
5. Бути драматичним, експресивним педагогом.
6. Знизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати почуття успіху.
7. Посадити дитину під час занять поруч з дорослим.
8. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику, погладжування).
9. Домовлятися з дитиною про певні дії заздалегідь.
10. Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.
11. Використовувати гнучку систему заохочень і покарань.
12. Заохочувати дитину одразу ж, не відкладаючи на майбутнє.
13. Давати дитині можливість вибору.
14. Залишатися спокійним. Немає холоднокровності — немає переваги.